Захист та безпека
Настанови
1. Прагніть краще зрозуміти ризики, з якими ви стикаєтесь, та керуйте ними:
a. Подумайте, хто ваші союзники та супротивники. З'ясуйте, які ресурси та мережі ваші союзники можуть використовувати для вашого захисту. З'ясуйте можливості та наміри ваших супротивників, щоб краще судити про загрозу, яку вони представляють.
Може бути корисно визначити осіб, організації та установи, які є вашими союзниками та супротивниками. Союзники – це люди, яким ви довіряєте, та які підтримують вас або вашу справу. Вони можуть мати мережі та інші ресурси, включаючи фінансування, які можна використовувати для підвищення вашої безпеки та захисту або використовувати для захисту, якщо ви зазнаєте нападів, переслідувань або цензури. Розуміння того, що це за ресурси, та звертання до індивідуальних мотивацій і пріоритетів кожного союзника допоможе вам ефективніше працювати з ними.
Навпаки, супротивники можуть спробувати підірвати або атакувати вас або вашу організацію. Ймовірно, ваша діяльність загрожує їм, та вони можуть щось втратити, якщо ваша робота буде успішною. Це можуть бути злочинні угруповання, збройні угруповання, потужні бізнес-інтереси, урядовці та політики. Ви можете краще зрозуміти загрозу, яку представляють ці супротивники, якщо врахувати їхні ймовірні наміри та можливості, якими вони володіють. Наприклад, троль у соціальних мережах може мати намір вимкнути вас, але має обмежені можливості для цього; в той час як місцеві сили безпеки можуть побажати вам зла, а також мати засоби та безкарність, необхідні для реалізації цього наміру.
b. Поміркуйте, як ваша робота, особистість, тактика та інші фактори та характеристики підвищують або зменшують вашу вразливість або схильність до загроз.
З точки зору ризику, «вразливість» — це ваша схильність до загрози; це не має нічого спільного зі слабкістю. Загроза може існувати, але якщо ви не схильні до неї або не вразливі до неї, це не означає ризик для вас особисто. Ризик існує там, де загрози та ваші вразливі місця перетинаються. Хоча більшість загроз є зовнішніми, фактори, які підвищують вашу вразливість, як правило, є внутрішніми. Деякі з них будуть пов’язані з вашою роботою: наприклад, питаннями, щодо яких ви здійснюєте дії, або тактикою, яку ви використовуєте. Як правило, у вас буде певний рівень контролю та вибору щодо цих факторів. Інші фактори можуть бути пов’язані з вашою особистою ідентичністю та включати, наприклад, вашу сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, вік, етнічну приналежність або національність. Хоча ви не можете контролювати ці характеристики, все ж важливо розуміти, як вони можуть збільшити або зменшити вашу вразливість до загроз проти вас.
c. Оцініть ймовірність нападу чи іншого інциденту та вплив його наслідків, якщо він станеться, щоб зрозуміти рівень ризику для вас.
Не всі загрози, на які ви наражаєтесь, будуть мати однаковий рівень ризику. Ви можете дослідити це, дотримуючись систематичного процесу, щоб оцінити ймовірність виникнення кожної загрози та її вплив , якщо це станеться. Це допоможе вам краще зрозуміти, на зниженні яких ризиків потрібно зосередитися. Це навіть є більш важливим, якщо ви працюєте з обмеженими ресурсами або невеликою кількістю союзників.
Почніть з переліку всіх конкретних загроз, які потенційно можуть зашкодити вам, та опишіть, якого впливу ви зазнаєте від кожної з них. Супротивники створюватимуть для вас пряму (цілеспрямовану) загрозу. Інші загрози, які можуть завдати вам шкоди або травми, будуть непрямими. Важливо враховувати питання безпеки, медицини та здоров’я, а також проблеми безпеки. Ви також повинні враховувати загрози вашій цифровій безпеці та добробуту поряд із фізичними загрозами.
Беручи до уваги ваші вразливості, поставте кожній загрозі оцінку від 1 до 5 (дуже малоймовірно або дуже ймовірно) за ймовірністю її виникнення та оцінку від 1 до 5 (від незначного до критичного) за вплив на вас чи вашу роботу. Помноживши вашу ймовірність та оцінку впливу для кожної загрози, ви отримаєте оцінку ризику від 1 до 25. Ризики з оцінкою 1-3 можна вважати дуже низькими; ризики з оцінкою 4-6 можна вважати низькими; ризики з оцінкою 8-10 є помірними; ризики з оцінкою 12-16 є високими; а ризики з оцінкою 20 або 25 є дуже високими. Це відоме як притаманний (або непом'якшений) ризик.
Ви повинні виконувати цю вправу періодично, у відповідь на нові або змінювані загрози чи вразливості, або після будь-яких значних змін у політичному, економічному, соціальному чи правовому середовищі.
d. Вживайте конкретних заходів, щоб зменшити ймовірність та/або вплив кожного з ваших ризиків.
Після того, як ви краще зрозумієте ризики, з якими ви стикаєтеся, ви можете почати думати про цілеспрямовані заходи щодо зменшення цих ризиків. Ви можете зробити це, систематично знижуючи ймовірність та/або вплив кожної загрози по черзі. Вам потрібно зосередитися на усуненні своїх вразливих місць, оскільки деякі з них будуть під вашим контролем. Іноді може бути важко вплинути на ймовірність виникнення загрози, але ви все одно можете обмежити її вплив. Пам’ятайте, що внесення простих змін у вашу поведінку та робочі методи, ймовірно, буде дешевшим та ефективнішим, ніж пошук технічних рішень. Об’єднання цих заходів в єдиний перелік надасть вам простий план зниження ризику, який ви повинні регулярно переглядати.
Якщо ви стикаєтеся з великою кількістю загроз, може бути корисним вирішити, на яких із них потрібно зосередитися в першу чергу. Це можна зробити кількома способами. Ви можете прийняти ризик, уникати його взагалі, передати або поділитися ним з іншими, або керувати ним. Ви можете вирішити, що наразі ви готові прийняти будь-які ризики, які є помірними або нижчими, але, наприклад, уникайте, передавайте або керуйте всіма ризиками, які є високими або дуже високими. (Точка, вище якої ви не готові прийняти ризик, називається вашим порогом ризику.) Це дозволить вам зосередити свої зусилля та обмежені ресурси на пом’якшенні лише високих та дуже високих ризиків, яких ви не можете уникнути чи передати.
Ви також можете повторно оцінити загрози з новою ймовірністю та оцінками впливу, з огляду на заходи пом’якшення, які ви вживаєте. Переглянуті оцінки будуть представляти для вас залишковий ризик (або ризик, що залишається). Майте на увазі, що деякі з них все ще можуть перевищувати ваш поріг ризику та потребують додаткової уваги, щоб знизити ризик до прийнятного рівня.
2. Підтримуйте обізнаність про те, що відбувається навколо вас, та будьте уважними до будь-яких змін у людей та речах у вашому оточенні.
Наш розум інстинктивно прагне швидко нормалізувати зміни в навколишньому світі. Це може бути дуже позитивним з точки зору самопочуття. Але з точки зору безпеки це означає, що ми можемо пропустити або навіть відхилити зміни, які можуть свідчити про підвищений ризик для нас або нашої роботи.
Щоб протистояти цьому, будьте уважні до людей та речей навколо вас, і стежте за тим, що у військових колах відоме як «відсутність нормального, наявність ненормального». Ви прагнете підтримувати стан розслабленої пильності. Пам’ятайте про людей, які з’являються у вашому повсякденному житті або зникають з нього, а також про зміни в поведінці тих, хто вас оточує. Це може включати зміну тону або частоти домагань або ескалацію нападів на вас та ваших колег. Так само, знайте про нові об’єкти у вашому оточенні, такі як транспортні засоби або пристрої, або предмети в незвичайних чи несподіваних місцях. Підтримка цієї ситуаційної обізнаності може допомогти вам передбачити дії проти вас та надати вам час для належної реакції.
Якщо ви вважаєте, що зміни у вашому оточенні або в поведінці ваших супротивників можуть свідчити про нову загрозу або підвищений ризик, вам потрібно вжити профілактичних заходів. Це може включати, наприклад, обговорення змін з друзями, родиною та колегами, щоб спробувати краще зрозуміти ситуацію; зміну ваших планів подорожі або переїзд до безпечнішого місця; або сповіщення ваших мереж підтримки про те, що ви відчуваєте більший ризик, та прохання допомогти вам.
3. Попросіть довіреного та здібного друга, колегу чи члена сім’ї стати вашим контактом з питань безпеки. У часи підвищеного ризику заздалегідь скажіть їм, куди ви йдете, що ви робите та коли повернетеся. Протягом дня у попередньо узгоджений регулярний час виходьте на зв'язок з вашою контактною особою з питань безпеки. Узгодьте з нею, що вона робитиме та до кого звертатиметься у разі відсутності звістки від вас.
Узгодження встановленого часу, коли ви щодня будете зв'язуватися з призначеною контактною особою з питань безпеки, скорочує час між тим, як із вами щось трапиться, і тим, як ваша мережа підтримки зрозуміє це та підніме тривогу або мобілізує підтримку.
У місцях з дуже високим ризиком або в періоди значного ризику такі «перевірки» можуть відбуватися кожні 30 хвилин. У місцях з меншим ризиком або в періоди з низьким ризиком перевірка може відбуватися лише раз на день, увечері. Вам та вашій контактній особі з питань безпеки потрібно домовитися, що є реалістичним та доречним. Важливо, щоб графік виходу на зв’язок був прив’язаний до регулярного часу протягом дня, а не до того часу, коли ви повинні прибути у певні місця або виїхати з них. Це дозволить уникнути будь-яких затримок під час ваших поїздок, які призводять до невиходу на зв'язок та зайвого занепокоєння вашої контактної особи з питань безпеки.
Важливо, щоб ви та ваша контактна особа з питань безпеки домовилися про дії, які вони вживатимуть, у разі невиходу на зв'язок. Розумно мати поетапний набір відповідей, які збільшуються за масштабом та серйозністю на основі кількості годин після невиходу на зв'язок. Вашій контактній особі з питань безпеки корисно мати доступ до вашого графіку, щоб вони могли встановити ваше останнє відоме місцезнаходження, якщо це можливо. Якщо ваша контактна особа з питань безпеки є міжнародним партнером, пам’ятайте про відмінності в часових поясах та про можливість виникнення помилкових тривог через проблеми з підключенням. Міжнародні контактні особи з питань безпеки також повинні мати можливість мобілізувати вашу локальну мережу підтримки, щоб спробувати знайти вас.
4. У часи або місця підвищеного ризику подорожуйте з друзями, родиною або колегами чи вимагайте міжнародного захисного супроводу.
Супротивники можуть з більшою ймовірністю нападати на вас або переслідувати вас, якщо вони вважають, що ви вразливі або є легкою ціллю. Один із практичних способів підтримки ваших місцевих союзників — це залишатися з вами в період підвищеного ризику або подорожувати з вами в місцях підвищеного ризику. Оскільки дії супротивника можуть бути заблоковані іншими навколо вас або, принаймні, не залишаться непоміченими, це може підвищити ставки достатньо, щоб стримати їх у короткостроковій перспективі.
Пам’ятайте, що ваші колеги та інші, хто зупиняється або подорожує з вами, можуть наражати себе на ризик. Якщо ви стикаєтеся з постійними та значними загрозами, ви можете натомість попросити міжнародного захисного супроводу до спеціалізованої організації, наприклад, «Peace Brigades International». Захисний супровід – це ненасильницька, але відкрита стратегія захисту правозахисників та громад, для яких існує загроза. Волонтерські супровідники уособлюють міжнародну турботу про права людини. Супротивники знають, що будь-які напади на правозахисників у супроводі міжнародних волонтерів не тільки стануть свідченнями, але й, ймовірно, призведуть до юридичних, політичних, дипломатичних або економічних наслідків.
5. Підготуйте свою родину та колег, щоб вони могли краще впоратися з найгіршими обставинами:
a. Складіть заповіт та переконайтеся, що ваша родина знає, де зберігаються ваші важливі фінансові та юридичні документи.
Якщо вас затримали, викрали або вам завдано шкоди, вашій родині або призначеним вами особам може знадобитися доступ до ваших фінансових та юридичних документів або вони повинні знати ваші побажання щодо цих та інших важливих сфер. Тому вам необхідно скласти або оновити заповіт та зберігати його разом з іншими відповідними документами в безпечному місці, до якого можуть отримати доступ інші особи, яким ви можете довіряти за умови узгоджених обставин. Продумайте відносну важливість безпеки, простоту доступу та можливість випадкового чи зловмисного видалення або знищення, коли вирішуєте питання про те, чи має ваше безпечне місце бути фізичним місцем розташування, наприклад, ящик, що замикається на ключ, або сейф, чи це буде зашифрований цифровий файл.
b. Розробіть план безперервної діяльності з колегами, щоб вони могли продовжувати працювати у вашій відсутності.
Якщо ви не можете працювати з будь-якої причини, вашим колегам та партнерам може бути важко продовжувати діяльність та операції у вашій відсутності. Для вирішення цієї проблеми ви маєте разом розробити план, який визначає ваші основні обов'язки та осіб, які будуть відповідати за них, а також за інформацію й ресурси, які знадобляться їм для цього. Потім ви маєте надати цей план колегам та іншим відповідним зацікавленим сторонам, щоб зменшити вірогідність конфлікту або плутанини між ними.
c. Допоможіть своїй родині та колегам скласти плани щодо їх переїзду, пошуку притулку чи сховища або іншим чином убезпечити себе від будь-яких подальших розправ.
Якщо вас затримали або у вас виникли складніші обставини, супротивники можуть погрожувати вашій родині та колегам у вашій відсутності. Важливо враховувати це під час планування заходів щодо вашої безпеки та на випадок надзвичайних ситуацій. Близьким до вас особам може знадобитися сховатися, шукати притулку в посольстві або в іншому місці, переїхати в іншу частину країни або взагалі залишити країну. Дуже важливо, щоб вони заздалегідь розробили реалістичні плани для кожного з цих варіантів та могли вжити найбільш доцільних заходів у стислі строки для забезпечення власної безпеки.
6. По можливості завершіть комплексне навчання з питань безпеки, розраховане на правозахисників. Також розгляньте можливість проходження розширених курсів з надання першої допомоги та придбання індивідуальних травматологічних наборів для вашого будинку, транспортного засобу та офісу.
Навчання з питань безпеки, яке підходить для правозахисників, дуже відрізняється від навчання з питань обізнаності про вороже середовище, яке є стандартним у гуманітарному або корпоративному секторах. Навчання з питань безпеки такого характеру зазвичай розраховане на міжнародних співробітників організацій зі значними ресурсами, які можуть наражатися на непрямі загрози з боку суб'єктів, які скоюють насильницькі злочини, або збройних формувань. На відміну від цього правозахисники та особи, які захищають права на землю, довкілля та права корінного населення, частіше є членами місцевої громади з обмеженими ресурсами, які стикаються з прямими загрозами з боку потенційних супротивників, часто за підтримки держави або корпорації.
Навчання з питань безпеки для правозахисників має зосереджуватися на формуванні розуміння особистого ризику і гендерних та інших факторів особистої ідентичності. Тренери мають прагнути до спільної розробки стратегій і тактики безпеки з учасниками та включати чисельні заходи, викладені у цьому керівництві, щодо ситуаційної обізнаності, графіків виходу на зв'язок, супроводу та планування на випадок надзвичайних ситуацій. Важливо, щоб навчання було цілісним, виходило за межі фізичної безпеки та захищеності й включало питання цифрової безпеки, гарного самопочуття та стійкості.
Ви також можете розглянути можливість розширеного навчання з надання першої медичної допомоги, якщо ви стикаєтеся з постійною та значною загрозою фізичної шкоди або живете та працюєте в районах з обмеженими медичними послугами. Відповідна підготовка повинна включати основні навички надання першої допомоги, такі як основні реанімаційні заходи, але зосереджуватися на більш просунутих навичках, таких як лікування катастрофічної кровотечі та безпечне переміщення постраждалих. Навчання повинно охоплювати вміст травматологічних наборів та їхнє правильне використання. Важливо, щоб воно також включало в себе вказівки, як лікувати себе та організувати базове обладнання із підручних матеріалів. Ви повинні вибрати курс, який триває кілька днів і включає сценарії та практичні вправи. Після завершення навчання ви повинні придбати індивідуальні травматологічні набори для вашого будинку, транспортного засобу та офісу, якщо це можливо.
Завдяки навчанню з питань безпеки та надання першої допомоги важливо щороку проходити курс підвищення кваліфікації та повний курс принаймні раз на три роки, щоб підтримувати та вдосконалювати свої навички.
7. Проаналізуйте рівень ризику для вас і вашої родини, який ви готові прийняти. Не бійтеся просити про допомогу або призупинити роботу, якщо ситуація стає ризикованішою, ніж комфортною для вас.
Кожен з нас має різний рівень ризику, який ми готові прийняти для досягнення своїх цілей. В управлінні ризиками це називається нашим «ризик-апетитом». Ті, хто захищає та просуває права людини та екологічні права, часто мають більш високі ризик-апетити, ніж інші. Але навіть всередині однієї організації – або родини – будуть різні особисті ризик-апетити. Однак для кожного з нас існує момент, за межами якого ризик – для себе або інших – просто стає занадто великим, щоб прийняти його.
Розглядаючи власний ризик-апетит, важливо враховувати вплив на ваших друзів, родину та колег, якщо вас затримують або гірше. Це може цілком застосовуватися до вас з метою прийняття надзвичайно високого особистого ризику для вашої справи, але зазвичай це відповідальність, яку ви маєте взяти на себе, тільки якщо ви або ваша мережа підтримки маєте можливість ефективно реагувати в разі виникнення інциденту.
Важливо розуміти, що ваш власний ризик-апетит, ймовірно, зміниться з часом. Це може відбуватися після важливих життєвих подій, таких як народження дитини, одруження або смерть будь-якого члена родини. Або це може бути наслідком інциденту чи потенційно небезпечної ситуації, яка впливає на вас або на будь-якого співробітника. Незалежно від причини, важливо розпізнавати, розуміти та повідомляти іншим про будь-які зміни у своєму ризик-апетиті.
Last updated