Перша психологічна допомога

Посібник для тих, хто підтримує активістів та правозахисників, які піддаються ризику

circle-info

У перші 24–72 години після будь-якого критичного інциденту або кризи спеціалісти, що надають психологічну допомогу, можуть вжити відповідних заходів, щоб допомогти постраждалим ефективно впоратися зі стресом і травмою та зменшити їхні наслідки.

Типові реакції на травматичні події

Травматичні реакції – це нормальний і зрозумілий наслідок впливу подій, які суперечать уявленням про норму. Однак симптоми таких реакцій можуть бути надзвичайно складними для постраждалого: люди часто відчувають, що втрачають контроль чи здоровий глузд. Типові реакції

  • Відчуття нервозності й напруги, наче постійне очікування нападів гніву.

  • Намагання уникнути місця травматичної події або інших нагадувань про неї.

  • Флешбеки (часто спричиняються запахами або звуками, пов’язаними з травматичною подією).

  • Нав’язливі думки, які іноді призводять до нічних кошмарів.

  • Важко заснути чи розслабитися.

  • Тривога, паніка, відчуття страху й небезпеки.

  • Головні болі та/або мігрень.

  • Проблеми шлунково-кишкового тракту.

  • Бажання ізолюватися від світу та/або страх бути на самоті.

  • Часті емоційні сплески (зокрема гніву чи смутку).

  • Відчуття провини, втрати і смутку.

  • Фізичне та моральне виснаження.

  • Брак концентрації і погана пам’ять.

Здебільшого люди відчувають деякі з цих реакцій, переживши травматичну подію, але більшість з них одужують природним шляхом за підтримки друзів, сім’ї та колег.

circle-exclamation

Надання першої психологічної допомоги

Перша психологічна допомога (PFA) – це обґрунтований підхід до надання допомоги людям будь-якого віку та соціальної приналежності відразу після критичного інциденту або кризи. Він дозволяє зменшити початкове стресове навантаження, сприяє формуванню навичок щодо подолання наслідків пережитої травми в короткостроковій та довгостроковій перспективі, а також знижує ризик виникнення ПТСР.

Перед наданням першої психологічної допомоги важливо:

Першу психологічну допомогу необхідно надавати у три етапи: розглянути, вислухати, налагодити взаємодію.

Розгляньте ситуацію 🔎

Мета першого етапу – визначити, що сталося і хто постраждав.

Крім того, слід пересвідчитися, що ви в курсі актуальних подій і знаєте про інші наявні джерела підтримки постраждалого.

Вислухайте👂

Мета наступного етапу – ініціювати розмову і стабілізувати постраждалого.

Вам потрібно буде використовувати активне слухання та інші відповідні комунікативні навички та психоосвіту (обмін інформацією та знаннями).

Налагодьте взаємодію 🤝

Мета завершального етапу – забезпечити постраждалому подальші джерела підтримки.

Вам також потрібно налагодити контакти з постраждалим, дотримуючись відповідних меж.

Розгляньте ситуацію 🔎
Вислухайте👂
Налагодьте взаємодію 🤝

Що трапилося?

Встановіть контакт у формі, актуальній для вашої культури.

Надайте постраждалому практичну допомогу (їжа, одяг, можливість зателефонувати тощо).

Коли і де відбулася подія?

Поясніть, що ви збираєтеся робити (і чого не збираєтеся робити).

Подбайте про надання постраждалому додаткових послуг (наприклад, медичних, юридичних або соціальних).

Скільки людей постраждали і хто вони?

Дізнайтеся останні новини про ситуацію.

Подбавши про мінімізацію будь-яких ризиків, надайте постраждалому можливість самостійно приймати рішення і відновити контроль.

Чи потрібно сповістити інших про інцидент?

Запитайте постраждалого про нагальні потреби.

Заохотьте постраждалого скористатися пропонованою підтримкою.

Які основні потреби постраждалого (медична допомога, їжа, вода, прихисток тощо)?

Говоріть спокійно, з емпатією та співчуттям.

Допоможіть постраждалому зв’язатися з близькими (друзями, сім’єю та колегами).

Де і як люди можуть отримати доступ до таких послуг?

Використовуйте методи заземлення, щоб ви обоє могли впоратися з ПТСРarrow-up-right і тривожністюarrow-up-right.

За необхідності скеруйте постраждалого для отримання клінічної підтримки (наприклад, психотерапія або травматологічна підтримка).

Які інші небезпеки можуть бути присутні в місцевому середовищі (озброєні групи, міни, пошкоджена інфраструктура тощо)?

Надайте базову інформацію про стратегії подоланняarrow-up-right.

Порадьте, що не слід робити (ізолюватися, вживати наркотики та алкоголь тощо).

circle-exclamation

Самодопомога після травматичної події

Упродовж тижнів після критичного інциденту або кризи заохочуйте постраждалих дотримуватися деяких простих рекомендацій щодо догляду за собою:

  1. За можливості дотримуйтесь належної гігієни й режиму сну; подбайте про комфортне середовище для сну.

  2. Дотримуйтеся регулярного харчування і підтримуйте здоровий раціон.

  3. Регулярно ходіть, виконуйте фізичні вправи або займайтеся спортом.

  4. Займайтеся лікуванням фізичних захворювань або травм і виділіть час на одужання.

  5. Займайтеся щоденними вправами із саморефлексії та споглядання.

  6. Не вживайте наркотики або алкоголь як спосіб боротьби зі стресом або травмою.

  7. Підтримуйте стосунки з друзями, родиною, колегами та членами спільноти, які можуть вас підтримати.

  8. З’ясуйте, які стресові фактори можуть спричинити зміни у вашому здоров’ї та самопочутті, і навчіться розпізнавати ознаки та симптоми стресу.

circle-check

Додаткові вказівки щодо самодопомоги та шаблон плану покращення самопочуття доступні в Протоколі цілісної безпеки для правозахисників від Open Briefing:

Відмова від відповідальності. Наскільки це дозволено законом, Open Briefing не несе відповідальності за будь-які втрати, пошкодження або незручності, що виникають внаслідок будь-якого використання цього ресурсу.

Last updated